Відморити Cм. відпорювати.
Дога́рювати, -рюю, -єш, гл. Догорать. Одно перегарує, а друге не догарує.
Люди́нка, -ки, об. ум. отъ люди́на.
Піківний, -а, -е. = пікний. Лопата піківна.
Псякування, -ня, с. Брань.
П'ятдесятеро числ. Пятьдесятъ. Садовить їх купами по п'ятдесятеро.
Римарчук, -ка, м.
1) Сынъ шорника.
2) Подмастерій у шорника.
Розчухрати, -ра́ю, -єш, гл.
1) Разрубить надвое.
2) Разбросать, раскидать. Всі човники їх (море) розчухрало. Ввесь город розчухрав.
Троста, -ти, ж. Родъ накожной болѣзни у лошадей: растрескивается кожа и сочится изъ ранки кровь, которая также называется троста.
Хилити, -лю, -лиш, гл. !) Клонить, наклонять, склонять. Куди хилить вітер, туди й гілля гнуться.
2) — горі́лку, чарку. Выпивать. Яким хилив иноді горілку незгірше свого дядька Охріма. Хилила таки добре чарку за чаркою.
