А́финник, -ка, м. Кустъ, стебли черники, само растеніе, Vaccinium myrtillus.
Брова, -ви, ж. 1) Бровь. Не так очі як ті брови, любі, милі до розмови. брови на шнурочку. Узенькія ровныя красивыя брови. 2) Мясистый наростъ надъ глазомъ тетерева. 3) Кличка вола съ чорными бровями. Ум. брівка, брівонька, брівочка, бровеня, бровенятко, бровеняточко. Брівками моргає. В мене чароньки — чорні брівоньки, в мене принада — сама молода.
Забо́рсувати, -сую, -єш, сов. в. забо́рсати, -саю, -єш, гл. Завязывать, завязать, перепутывая (веревку) напр. волоками од постолів заборотують на ногах капці. Коси заборсані в мичку, немов жінка збіралася сховати їх під очіпок та зав'язала на тім'ї, а вони й розсипались. Вообще перепутывать, перепутать (нити). Глянь, як заборсала нитки, як їх тепер росплутувати?
Літо́рка, -ки, ж. 1) Лѣстница. 2) = драбина у во́зі. Cм. літря.
Обслухати Cм. обслухувати.
Обшпарювати, -рюю, -єш, сов. в. обшпарити, -рю, -риш, гл. Ошпаривать, ошпарить, обжечь горячей жидкостью. Христя обшпарила руку.
Постачатися, -ча́юся, -єшся, гл. Доставлять, дѣлать слѣдуемое? Братіку, не лякайся, братіку, постачайся, — не продавай сестри.
Саксаган, -ну, м. Конецъ, смерть. Там йому саксаган.
Сповіряти, -ряю, -єш, сов. в. сповірити, -рю, -риш, гл.
1) — на кого. Довѣрять, довѣрить кому. На діда Бутурлаку усі свої маєтки сповіряє.
2) — кому. Повѣрять, повѣрить, сообщить что кому. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. То Христя ж, коли так, усе роскаже, що сповірила їй подруга.
Шмарувати, -ру́ю, -єш, гл. Смазывать.
