Відражуватися, -жуюся, -єшся, гл. Имѣть отраду, радости. Та чужі люде живуть, та чужі люде одражуються, а я ще й не нажилась, ще й не наговорилась (бо вмер чоловік).
Відрублювати, -люю, -єш, гл. = відрубувати.
Звідня́, -ні́, ж. 1) Очная ставка. Чи то раз звідня ця була? 2) Обманъ.
Зросливий, -а, -е. Дающій ростъ. Та принеси три квіточки: ой первую зросливую, а другую сонливую.
Кийкуватий, -а, -е. = кияхуватий. Просо кийкувате.
Кінь, коня́, м. 1) Конь, лошадь. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. Ідуть вони поле, їдуть і другеє, а на третє поле став кінь спотикаться. 2) Дѣтская игра въ мячъ, когда поймавшій мячъ садится на бросавшаго и кричитъ: продай коня! 3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Ле́зо, -за, с. Лезвіе. Оце, обух, а це лезо (у сокири). Ум. лізко.
Мали́зна, -ни, ж. Малость.
Пересклити, -склю́, -лиш, гл. Вставить новыя стекла.
Пересмердіти, -джу, -диш, гл. Перестать вонять.
