Богоносець, -сця, м. Носящій Бога. Въ загадкѣ — оселъ, везшій Христа. Родився, не хрестився, а до смерти не молився і був богоносець.
Жовтоли́ций, -а, -е. Желтолицый.
Замили́тися 2, -лю́ся, -лишся, гл. = помилитися.
Кивати, -ва́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] кивнути, -вну́, -неш, гл. 1) Кивать. Хоч поміра, а таки пальцем кива. Кива головою, наче кобила в спасівку. Не кивай на мене чорними бровами. 2) Махать. Кивнув на чуру і чура сів коло його. кивати дзвонами. Звонить. За шинкаром молоденьким дзвонами кивають, а шинкарку Явдосеньку кіньми ростягають. кивати п'ятами. Шляться, шататься. П'ятами киває, бо діла не має.
Морави́ця, -ці, ж. = мурави́ця 2. І ну щипать лиця. Нащипала... на лицях аж синці знати, наче моровиця повиступала.
Неповидний, -а, -е. Неказистый. Воно (сіно) даром що неповидне, а їстовне.
Плечиці, -чи́ць, с. мн. Ум. отъ плечі. Cм. плече.
Проказати Cм. проказувати.
Розвилки, -лок, ж. Расходящіяся дороги.
Слав'янолюбство, -ва, с. Славянофильство.
