Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обширь

Обширь, -рі, ж. 1) Пространство. Земля... ходить круги сонця по великій обширі світу Божого. Дещо. 2) Объемъ. Народ ню мову не жарт осягнуть усю в її обширі. О. 1861. IV. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 32.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБШИРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБШИРЬ"
Верховинець, -нця, м. Горець. Гол.
Моргани́на, -ни, ж. Постоянное морганіе, миганіе.
Озолотити, -ся. Cм. озолочувати, -ся.
Поналатувати, -тую, -єш, гл. Нашить много заплатъ.
Попільниця, -ці, ж. Капустная тля. ХС. III. 50. Cм. попелюха, попільнуха.
Професорівна ж. Дочь профессора. Молоді професорівни й купцівни не схотіли навіть пити чаю. Левиц. Пов. 55.
Сирохман, -на, м. Сирота (мужчина) Угор.; бѣдняга. Вх. Зн. 63.
Торохтіння, -ня, с. Стучаніе, громыханіе.  
Утовкти, -чу, -чеш, гл. Утолочь.
Халамаідол, -ла, м. Брань. Ах ти халамаідол! Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБШИРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.