Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безжурно

Безжурно, нар. Безпечально, весело. Весело мені жилось, безжурно. Г. Барв. 526. Цікаво їй було, з чого так безжурно, так весело молотники сміялися. Г. Барв. 308.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЖУРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЖУРНО"
Діво́щина, -ни, ж. Имущество, пріобрѣтенное во время дѣвичества. Дівощина зосталась. Черкас. у.
Замуги́кати, -каю, -єш, гл. Запѣть тихо, подъ носъ.
Копієчка, -ки, ж. Ум. отъ копійка.
Косорогий, -а, -е. Съ рогами, обращенными въ разныя стороны. Павлогр. у.
Лопу́шни́к, -ка, м. 1) = лопу́х. ЗЮЗО. І. 112. 2)водяний. Раст. Nymphaea alba. ЗЮЗО. І. 129.
Натутуритися, -рюся, -ришся, гл. Наежиться, встать (о перьяхъ, волосахъ). Шух. І. 23.
Приглушувати, -шую, -єш, сов. в. приглуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Оглушать, оглушить. Од жалю і од плачу мов приглушений ходив. Сим. 219.
Розгуторитися, -рюся, -ришся, гл. Разговориться, разболтаться. Між людьми рідко-рідко коли розгуториться, та й то ще не з усяким. Сим. 228.
Усміти, -нію, -єш, гл. Посмѣть.
Хабаз, -зу, м. Хворостъ, прутья. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЖУРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.