Веретка, -ки, ж. Ум. отъ верета.
Гаталати, -лаю, -єш, гл. Ѣздить, бѣжать вскачь, галопомъ. Оця коняка, аби трохи захотів швидче їхати, зараз гаталає, — ні за що тобі не побіжить тлуса.
Лу́тка, -ки, ж. Оконный косякъ. Я за луткою коло вікна сиджу.
Мени́нник, -ка, м. 1) Именинникъ. 2) День ангела. Прийшов менинник багатого; він наззивав повну хату гостей.
Набубня́віти, -вію, -єш, гл. 1) = набубні́ти. Уже горох добре набубнявів, — пора садити. 2) О древесныхъ почкахъ: раздуться предъ тѣмъ какъ распуститься. Бруньки набубнявіли на вишні, а де-не-де і листочки роспускає.
Попідголюватися, -люємося, -єтеся, гл. Подбриться (о многихъ).
Роздати, -ся. Cм. роздавати, -ся.
Тарганів, -нова, -ве Принадлежащій, свойственный таракану.
Фрасуватися, -суюся, -єшся, гл. Сильно безпокоиться, тревожиться, печалиться. Най ся мама не фрасує.
Чесальний, -а, -е. Служащій для чесанія. чесальна щітка. Щетка для очистки пеньки.
