Ваджуватися, -джуюся, -єшся, гл. — до кого. Привязываться, приставать къ кому.
Вертялка, -ки, ж. Метательное орудіе.
Занютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Заклепать (о гвоздѣ или винтѣ). Та не крути, нічого не буде: бачиш, тут не гайка, а занютовано.
Лаштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Готовиться, снаряжаться, укладываться, собираться. Лаштуються чумаки на ночліги. Украде коня та продасть та знов лаштується красти.
Миґла́ш, -ша, м. Сортировщикъ срубленнаго дерева, складывающій его въ миґли. Ті що миґлюють дерево, називаються миґлаші.
Написа́ти, -пишу́, -шеш, гл. 1) Написать. Напиши оце слово. Написав до його такий лист, щоб вертався додому. Написав в законі Господньому. як написаний. Очень красивый. Ой оддайте мене та за писаря, щоб я була молода як написана. 2) Написать, сочинить (книгу, статью и пр.) Чорна рада, хроніка 1063 року. Написав П. Куліш.
Покійник, -ка, м. = небіжчик. Там дзвонять по душі, там голосять по покійнику. Ум. покійничок.
Просуш, -ші, ж. = сухоліс.
Скотарик, -ка, м. Ум. отъ скотарь.
Солодкуватий, -а, -е. Сладковатый. Чого це горілка, кумо, солодкувата? чи не з медом вона часом?
