Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ганяти

Ганяти, -няю, -єш, гл. 1) Гонять, понуждать къ ходу. Хлопці раз-у-раз сюди ганяють волів до водопою. — Його й наняв левади доглядати, проклятих горобців та гав ганяти. Гліб. 2) Гонять, преслѣдовать, травить, сгонять. Ганяють, як солоного зайця. Ном. № 10071. У хаті — хоч вовків ганяй, — холодно. Ном. № 638. 3) Много бѣгать въ хлопотахъ, суетиться. Цілісенький день ганяв сьогодня і нічого не пощастило зробити. — Чого ти ганяєш, як навіжений? 4) Гоняться, добиваться, искать. За великою добиччу ганяє. Макс. (1849). 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНЯТИ"
Багнюка, -ки, ж. = багно. Так лаяти болото почала: «Отце потная багнюка!» Греб. 369.
Винятковий, -а, -е. Исключительный. Желех.
Відничок, -чка, м. Ум. отъ відник.
Їдець, -дця́, м. Ѣдокъ. Рудч. Ск. І. 2.
Катрановий, -а, -е. Принадлежащій катрану.
Пашнистий, -а, -е. = пашни́й = пашистий? Попи пашнисті, снопи ряснисті. Гол. II. 35.
Противність, -ности, ж. Противоположность. Частіше робить людей близькими приятелями противність їх удачі. Левиц. І. 133.
Скривіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться хромымъ.
Сопокій, -кого, м. = супокій. За дурною головою нема ногам сопокою. Ном. № 6682.
Уницький, -а, -е. = уніяцький. К. ПС. 97.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.