Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ганьбувати

Ганьбувати, -бу́ю, -єш, гл. 1) = ганити, ганьбити. Гарна дівка, ганьбувати ні за яку роботу не можна. Г. Барв. 384. 2) — ким. Браковать, порочить, презирать. Дівка ганьбує ним. Черк. у. Да чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш? Чуб. V. 690. 3) Жить безчестно. Судив мені Бог та й п'яниченьку мужа, що він п'є і ганьбує, та ще й дома не ночує. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНЬБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНЬБУВАТИ"
Досвіткува́ння, -ня, с. Пребываніе на досвітках.
Лаврик, -ка, м. = равлик. Желех.
Помеж нар. = поміж.
Присмачити Cм. присмачувати.
П'яно нар. До пьяна. Солодко ззісти, п'яно спити, хороше походити. МВ. (О. 1862. III. 40).
Світач, -ча, м. 1) Маленькій желѣзный подсвѣчникъ для восковой свѣчи у иконы: желѣзный стержень, вбиваемый въ стѣну или божник, съ трубочкой для свѣчи. Волк. у. Cм. світич. 2) Въ курной полѣсской хатѣ: четырехугольная деревянная труба, спускающаяся изъ крыши въ избу, внизу подъ нее подвѣшена желѣзная рѣшетка, на которой вечеромъ зажигаютъ лучину. Чуб. VII. 390.
Утрутити, -ся. Cм. утручати, -ся.
Частуха, -хи, ж. Раст. Alisma plantago L. ЗЮЗО. І. 110.
Чмига, -ги, ж. = шмига. Якось приходиться не до чмиги. Стор. II. 204.
Шпунтуш, -ша, м. = шпунт. Сим. 143.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАНЬБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.