Відживати, -ва́ю, -єш, сов. в. віджити, -живу, -веш, гл. 1) Оживать, ожить; приходить, придти въ себя. 2) Отживать, отжить. Він уже свій вік оджив.
Гуме́нце, -ця, с. 1) Ум. отъ гумно. 2) Тонзура у католическаго духовенства. 3) — попо́ве. Раст. Taraxacum officinale Wigger.
Зільни́к I, -ка, м. = золільник.
Куняти, -ня́ю, -єш, гл. Дремать. Мале дитя коло його на сонці куняє. Куняє й наливає, наливає — випиває, випиває і куняє, свого віку козацького доживає.
Охітний, -а, -е. = охотний. Катерина охітніша від мене до книжок.
Розстригати, -га́ю, -єш, сов. в. розстри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Разстригать, разстричь.
Свербила, -ли, ж. Раст. = голодовина.
Услуга, -ги, ж. Услуженіе, прислуживаніе. Взяли мене на вслугу до молодої палії.
Чернило 1, -ла, с. = чорнило. Спробувать пера й чорнила, що в йому за сила: так перо пише, як муха дише.
Чортяка, -ки, м. Ув. отъ чорт. Орудує ними, як чортяка грішними душами. Так у пеклі росходився, що всіх чортяк порозганяв.
