Бурити, -рю, -риш, гл.
1) Разрушать, ниспровергать, разорить.
2) Сильно лить, литься. Бурить як з барила.
3) Волновать, возмущать.
4) Рыть. Киртиця бурит землю.
Гу́рмом, нар. Толпой, гурьбой. А ззаду йшли під бунчуком червоним татари гурмом.
Заведи́світок, -тка, м. = дурисвіт.
Зво́ник, -ка и пр = дзвоник и пр.
Обчікувати, -кую, -єш, гл. = очікувати.
Покоління, -ня, с. Поколѣніе.
Попідсмажувати, -жую, -єш, гл. Поджарить (во множествѣ).
Потьопатися, -паюся, -єшся, гл. = потьопати.
Рівноправництво, -ва, с. Равноправіе. Козацьке рівноправництво.
Сталець, -льця, м. Въ мельницѣ: кусокъ стали, въ который упирается нижній конецъ веретена шестерни.
