Бачити, -чу, -чиш, гл. 1) Видѣть. За дрібними слізоньками світонька не бачу. бач! Вишь, вотъ. Бач, який добрий! Ми всі, як бач, народ хрещений. 2) Думать, полагать.
Двоя́н, -на́, м. Большіе сосновые брусья, отправляемые изъ Полѣсья водою, преимущественно въ Пруссію.
Карнавка, -ки, ж. Церковная кружка для сбора денегъ. Всі... клали в карнавку по копійці. Люде гроші кидали до карнавки церковної. Ум. карнавочка.
Обсмалювати, -люю, -єш, сов. в. обсмалити, -лю, -лиш, гл. Опалять, опалить. Не нагинайся над свічкою, обсмалиш чуба.
Перелатати, -та́ю, -єш, гл. Наново починить, поставить заплаты.
Пообкраювати, -краюю, -єш, гл. Обрѣзать (во множествѣ).
Пропікати, -ка́ю, -єш, сов. в. пропекти́ , -печу́ , -че́ш. Прожигать, прожечь, пропекать, пропечь.
Скуб меж. Дергъ! (о выдергиваніи волось, пера и пр.). Скуб, та й висмикнула з нього перо.
Справуватися, -вуюся, -єшся, гл.
1) Вести себя, поступать. Піду у світ, а як я ся буду справувати? буду я собі мужа глядати.
2) Справляться, управляться. Зося була дуже рада, що мати так добре скрізь справувалась.
3) — з ким. Тягаться съ кѣмъ, судиться, доказывать, искать свои права. Справується за мішок. Справувались ми, справувались з Іваном та й пішли.
Стукарь, -ря, м. Ночной сторожъ.