Ая́йкало, -ла, м. 1) Произносящій: ая́й, стонущій. 2) Трусь, мнительный человѣкъ. Він таке (такий) аяйкало.
Де́рживо, -ва, с. Иждивеніе, содержаніе. Мати живе на його держиві.
Дожина́ння, -ня, с. Дожинаніе.
Зага́й, -га́ю, м. 1) Проволочка, замедленіе. Не стілько того діла, як один загай. Аби б загаю не було, а то я не баритимусь. 2) Заросль; чаща. В тебе лани як загай, в тебе хліби як Дунай.
Катів, -това, -тове 1) Принадлежащій палачу. Пекла — бодай катових рук не втекла.
2) Бранное слово, употребляемое подобно слову чортів, бісів. Той же козак... один шостак розгадав, да й той к катовій матері у корчмі прогуляв. іди собі к катовій матері! Иди къ чорту!
Нарі́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. нарі́затися, -рі́жуся, -жешся, гл. Натыкаться, наткнуться. Инший (черкес) наріжеться на пластуна, то й аминь йому.
Оранка, -ки, ж.
1) Паханіе. А що вже в полі на оранці, так дідові старими ногами за наймитом і не поспішитись.
2) Время паханія.
Особисто нар. Лично.
Пообціловувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и обцілувати, но многихъ.
Сніговобілий, -а, -е. Снѣжнобѣлый.
