Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

долічувати

Долі́чувати, -чую, -єш, сов. в. долічи́ти, -чу́, -чиш, гл. Досчитывать, досчитать. Нас волів та все лічив (зорі), а перед світом заснув, то й не долічив. ЗОЮР. І. 231.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 417.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЛІЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЛІЧУВАТИ"
Відпороти, -ся. Cм. відпорювати, -ся.
Зіпну́ти, -ся. Cм. зіп'ясти, -ся.
Круглотварий, -а, -е. = кругловидий. Вх. Зн. 30.
Ме́джи пред. = між.
Наги́ркати, -каю, -єш, гл. = нагарчати.
Небесник, -ка, м. Астрономъ. Встрѣчено только у Кулиша. Вечеряти ж усмак годиться й нам, поетам, да й вам, небесникам, не вельми б то було приємно лазити голодним по планетах. К. Дз. 144.
Поморхлий, -а, -е. Сморщившійся.
Розбіль, -болю, м. Заболѣваніе. До ростріску, до розболю будеш жати. Вх. Зн. 61.
Роздробити Cм. роздробляти.
Солуква, -ви, ж. пт. Вальдшнепъ. Шух. І. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЛІЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.