Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повішатися

Повішатися, -шаюся, -єшся, гл. Повѣситься. Побіг до того дуба і на ньому повішався. Чуб. II. 381.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІШАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІШАТИСЯ"
Баба́на, -ни, ж. Старая овца, негодная для случки. Херс.
Відкришити, -шу, -шиш, гл. Открошить.
Дрі́мки, -ків, мн. Дремота. Соньки-дрімки в головоньки. Мил. 36.
Наклинцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Набить колышками (стѣну).
Перемірати, -раю, -єш, гл. Умирать. Хто перебірає, той голодом перемірив. Ном. № 12165.
Станцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Не уступить кому въ танцахъ, съумѣть танцовать одинаково съ кѣмъ. А мені тільки й горя, що матня драна, а то б яй босоніж станцювавсь із сап'янцями. К. ЦН. 234.
Улатати, -таю, -єш, гл. Наложить заплаты. Влатати треба старий кожух. Харьк. у.
Умочок, -чка, м. Ум. отъ ум.
Чорнобіл, -лу и чорнобіль, -лю, м. = чорнобил. Вх. Пч. І. 8. ЕЗ. V. 206.  
Шпаруна, -ни, ж. Кусокъ глины, отвалившійся отъ стѣны.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІШАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.