Вабіння, -ня, с. Приманиваніе.
Заскреготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Заскрежетать. Назирає грішний правих і зубами заскрегоче. Сорока заскреготить. Скрикнув він, заскреготівши зубами.
Заспіва́ти Cм. заспівувати.
Злізти, -ся. Cм. злазити, -ся.
О́дуд, -да, м. Птица удодъ, upupa.
Подувчитися, -чуся, -чишся, гл. Вздуться. Подувчилися сливки од хробачків.
Порский, порськи́й, -а́, -е́ 1) Рѣзвый, быстрый. Порськенький хлопчик. Почувши волю, кінь порский геть степом вибриком побрався.
2) Легко раскалывающійся. Та ясена важче колоти, ніж дуба, дуб куди порскіший за ясена.
3) Быстро выскальзывающій, скользкій. Той хлопець порський як в'юн: ти його побори, а він так тобі попід руками й випорсне. Чоловік такий порський, що з усякої біди знайде як викрутитись. Мило таке перське — не вдержиш. Ум. порске́нький, порськенький.
Призра, -ри, ж. Подозрѣніе. при́зру на кого мати. Подозрѣвать кого.
Процокотати, -чу́, -чеш, гл. Проболтать, протрещать.
Шпета, -ти, ж. Въ выраженіи: до шпети, не до шпети. Кстати, некстати. Що небудь таке зробить не до шпети, то зараз йому і прізвище приложать.
