Весільний, -а, -е. Свадебный, брачный. Так мені вподобалась, як вовкові весільні пісні. Весільна хустка. Чи можуть синове весільні постити? весільний дім, хата. Домъ невѣсты. весільна корогва. Красный флагъ во время свадебныхъ обрядовъ.
Вести, веду, -деш, гл.
1) Вести. Взяла коня за гнуздечку, веде коня у стадницю. Ти вів народ свій, як отару, жезлом Моисея та Арона.
2) — голос. Пѣть, тянуть голосомъ. Лугом іду, голос веду — луже, розвившіся! Як же він високо веде.
3) — мову. Разговаривать, вести рѣчь. Вони тоді саме вели про його мову між собою.
4) — нитку. Выводить нитку.
5) — перед. Предводительствовать, командовать: быть впереди, во главѣ. Господарює Хвесиха, у всьому перед веде, а Хвесько слуха її й поважа. На вечорницях.... у колядці, ніхто як я перед вела.
6) — порядок. Распоряжаться. Тобі, мати, порядок вести.
7) — танок. Cм. танок.
Ковінька, -ки, ж.
1) Палка съ загнутымъ концомъ. Родъ дѣтской игры, въ которой ковінькою гоняется обрубокъ дерева или камешекъ. Отъ этой игры выраженіе: на руку ковінька. Какъ разъ того и надо. Какъ разъ кстати. Нашому Нечипору на руку ковінька. Марусі на руку ковінька, — мерщій з хати.
Ле́дінь, -ня, м. = леґінь. Узяв ледінь стару бабу, кайтеся, хрестяне! Ой любили два ледіні єдну молодицю. Ум. ледіник. Порубали ледіника у чужої жінки. Поставайте, ледіники, до танцю, до танцю.
Покошинка, -ки, ж. Лугъ, только что выкошенный.
Попереливати, -ва́ю, -єш, гл. Перелить (во множествѣ).
Приворотки, -ток, ж. мн. = приворот.
Росторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Расторговаться.
Сагайдак, -ка, м. Колчанъ, чехолъ на лукъ и стрѣлы. Познаєш пішого з сагайдаком. У Куліша — лукъ: сагайдак із стрілкою на печаті вирізано. Ум. сагайдачо́к.
Сажниця, -ці, ж. Сорочка, въ которой чистять трубы отъ сажи.
