Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ретитися

Ретитися, -речуся, -тишся, гл. Биться, бороться. Галиц. Вх. Зн. 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 13.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕТИТИСЯ"
Вінкель, -кля, м. У галицкихъ плотниковъ: угольникъ. МУЕ. ІІІ. 29.
Дани́на, -ни, ж. Дань. Єв. Л. XX. 22. І нехай йому данину принесуть царі ферейські. К. Псал. 164.
Жупани́ченько, -ка, м. Ум. отъ жупан.
Запрети́ти, -ся. Cм. запрещати, -ся.
Народолю́бний, -а, -е. Любящій народъ. Желех.
Пожовтіти, -тію, -єш, гл. = пожовкнути.
Ростурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Встревожиться.
Скуза, -зи, ж. Извиненіе, оправданіе, отговорка. Гайс. у.
Сласно нар. Лакомо. К. ХП. 63. Не тим погоріли, що сласно їли, а тим, що не гляділи. Ном. 7239. Сласно їла. Славяносерб. у.
Суньролов нар. Стремглавъ. Вх. Зн. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.