Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повіхтериця

Повіхтериця, -ці, ж. Вихрь, буря. Вх. Уг. 260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІХТЕРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІХТЕРИЦЯ"
Дев'яти́ни, -ти́н, ж. мн. Поминки по умершемъ въ 9-й день послѣ его смерти. Мил. 171.
Десяти́нний, -а, -е. Относящійся къ десятин'ѣ. Десяти́нний мед. Десятая часть съ продаваемаго меда. Закр.
Зловити, -влю́, -виш, гл. Поймать. Зловив зайця за хвіст. Ном. № 1800. Та зловили Морозенка, рученьки зв'язали. Н. п. Ходімо, я зловлю гусочку. Рудч. Ск. І. 23.
Кум, -ма, м. Кумъ. То Хмельницький теє догадав, кумом його до себе прохав. Дума. Куми. Кумъ и кума вмѣстѣ. В кого діти мруть, то треба тому брати кумів стрічних. Ном. № 83. Неси ж в хату, а я верти кинусь за кумами. Шевч. 102. одкупні куми. Кумовья, замѣняющіе, послѣ соотвѣтственнаго народнаго обряда, прежнихъ, обыкновенныхъ, кумовьевъ, при чемъ послѣдніе совершенно теряютъ всѣ права кумовьевъ, — такая замѣна дѣлается только въ случаѣ долгой болѣзни ребенка. Cм. купо́вана мати. Мнж. 183. про́хані куми. Обыкновенные воспріемники. Мнж. 183. стрічані куми. Встрѣчные кумовья. Мнж. 183. рідний кум. Кумъ-воспріемникъ по отношенію къ отцу дитяти, послѣдній же — просто кум. Мнж. 183. Ум. кумась, куме́ць, кумочок, кумцьо. Здоров, кумасю мій, Кіндрате! Гліб. Прийде кумець на обідець, а ложки не буде. Ном. № 11899. Ой щучечки за для кумочка, а карасі за для кумасі. Посл. Та кумцьо таки не випив. Св. Л. 59.
Наторгувати, -гую, -єш, гл. Наторговать.
Несплячки, -чок, ж. мн. Безсонница (у дѣтей). КС. 1883. VII. 588.
Підсилюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підсилитися, -люся, -лишся, гл. Подкрѣпляться, подкрѣпиться. Оце я так підсилився, шо дали мені чарку горілки. Уман. у.
Славний, -а, -е. 1) Славный. І наша слава вічно славна буде. К. ЦН. 241. Завели їх в славне місто, славне місто, ще славніщі замки. Чуб. Славних прадідів великих правнуки погані. Шевч. 2) Хорошій. Славний чоловік, та березинський. Ном. № 4705. Ум. славненький, славнесенький. Славненька теличка. Рудч. Ск. ІІ. 51. Ой ти, Байдо молодесенький, єсть у тебе лицарь да славнесенький. Грин. III. 582.
Сполохатися, -хаюся, -єшся, гл. = сполошитися. Се твій прийшов до тебе батько, то не сполохайсь, не жахнись. Котл. Ен. II. 37.
Чай, ча́ю, м. Чай. Чай пити. Рудч. Ск. Т. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІХТЕРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.