Валющий, -а, -е. 1) Валящій, ненужный. 2) Падающій, не могущій устоять на ногахъ. Він п'яний, аж валющий.
Горі́лиця, -ці, ж. = Горілка. Горілице оковита, кажуть тебе люде пити.
Кавунник, -ка, м. Торговецъ арбузами.
Линь, (ня?, м.). Раст. Artemisia campestris.
Пересиджувати, -джую, -єш, сов. в. пересидіти, -джу, -диш, гл. 1) Сидѣть, просидѣть. Чималу ж я годину пересиділа, поки вийшла пані. 2) Пережидать, переждать сидя. Нікуди й не кажи, щоб забігти та пересидіти; бо до села було далеченько, а дощ так і поливає. Баба в теплі пересиділа до рана. Сховай мене, мій таточку, у поморю, може я сі гостоньки перестою; сховай мене, мій таточку, хоч у хижу, та може я сі гостоньки пересижу. 3) Только сов. в. Просидѣть слишкомъ долго. Хліб пересидів у печі. 4) — но́гу. Отсидѣть, пересидѣть, придавить, сидя, ногу.
Помовкнути, -немо, -нете, гл. Умолкнуть (о многихъ). Усі троє полягали і помовкли, мов би поснули. Гадюки як засичать, а сама більша як засичить на них, — вони всі і помовкли.
Понагноювати, -но́юю, -єш, гл. Унавозить (во множествѣ).
Попитання, -ня, с. Спросъ. Я без попитання не брав.
Сонюга, -ги, об. Соня, любящій, любящая спать. Ум. сонюжка.
Телепкати, -каю, -єш, гл. Говорить вздоръ, глупости.
