Будяччя, -чя, с. соб. отъ будяк.
Витязький, -а, -е. Витяжскій. Усі поля обсіяли головами козацькими, козацькими, витязькими.
Вонпити, -плю, -диш, гл. Сомнѣваться. Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура.
Жальни́й, -а́, -е́. Печальный, грустный.
За́писочка, -ки, ж. Ум. отъ за́писка.
Косиця, -ці, ж.
1) Небольшая коса.
2) мн. Начесы на вискахъ у дѣвушки.
3) Загнутое перо на хвостѣ птицы. Сизий селезень з чорними косицями. Сидить півень на криниці, спустив крильця ще й косиці.
1) = косниця. А в пшениці золоті косиці.
5) Цвѣтокъ, — говорится преимущ. о тѣхъ цвѣтахъ, которыми дѣвушки украшаютъ голову. Ой зацвіли черешеньки, зацвіли косиці. Въ этомъ стихѣ б. м. косиця = Iris, такъ какъ косичка — Iris.
6) Родъ вышивки.
7) Сортированный (по длинѣ) волосъ изъ конскихъ хвостовъ для ситъ. Ум. косичка, косиченька.
Повиломлювати, -люю, -єш, гл. Выломать (во множествѣ).
Полоти, -лю́, -леш, гл. Полоть. Полю я конопельки дрібні зелененькі.
Почеський, -а, -е. = почесний 2. Старостам аби почеська була.
Турбиль, -ля, м. Толпа, стая, куча. Як ся зробили турбильом великим сто дяболів до ньго....
