Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звикнути

Зви́кнути, -ся и звикти, -ся. Cм. звикати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИКНУТИ"
Вужівка, -ки, ж. Родъ веревки изъ прутьевъ, лозы или дуба.
Необорність, -ности, ж. Непреодолимость.
Пажила, -ли, ж. ? Вишептати (уроки)... од жил... од пажил... Мнж. 152. Прибудь же і моїй корові... в жили і в пажили. Грин. II. 31.
Перешклити, -лю́, -лиш, гл. = пересклити.
Підпрясти Cм. підпрядати.
Побрязкати Cм. побрязкувати.
Поливальник, -ка, ж. Поливальщикъ. Лохв. у.
Похило нар. Наклонно.
Устрічати, -ся, -чаю, -ся, -єш, -ся, гл. = устрівати, -ся.
Чосник, -ку, м. = часник. МУЕ. І. 96.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.