Буркун, -на, м. 1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркотун. Голуб-голубочок, сивий буркуночок. 2) Ворчунъ. У запічку буркун бурчить. Cм. буркотун. 3) Раст. a) Melilotus coerulea. То же: буркун синій. б) — жовтий. M. officinalis. в) — білий. М. alba. В огороді буркун-зілля по тичині в'ється. Ум. буркунець, буркунчик, буркунонько, буркуночок.
Видзьобувати, -бую, -єш, сов. в. видзьобати, -баю, -єш, гл. Выклевывать, выклевать.
Видмухнути, -ну, -неш, гл.
1) Выдуть.
2) Быстро выбѣжать, вылетѣть.
3) Выпивать, выпить сразу.
Глинянка, -ки, ж. = глинище.
Забли́скати, -каю, -єш, гл. Засверкать. Серце в них розлютувалося, очі заблискали. 133. Як блискавка заблище — знай, що твоя жона в дороге убрання прибірається.
Нездібний, -а, -е. Неспособный.
Петрівчаний, -а, -е. = петрівній. Петрівчаний день.
Пропертися, -пру́ся, -пре́шся, гл. Пролѣзть, протиснуться, пройти. Яка тіснота, а він таки проперся, — он бач, спереду стоїть.
Чапати, -паю, -єш, гл.
1) Итти, медленно ступая со звукомъ. Щось чапа.
2) Рвать, обрывать, напр. плоды съ дерева.
Шумелинє, -ня, с. Листы, въ которые завернуть початокъ кукурузы.
