Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

недостача

Недостача, -чи, ж. 1) Недостающее количество, недостатокъ. Сього-того треба, жінка не вважає: тілько чого недостача, — в батька-матір лає. Грин. III. 296. Давай більше грошей, щоб не було недостачі. 2) = недостаток. Виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах. Мир. ХРВ. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 545.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОСТАЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОСТАЧА"
Бідняство, -ва, с. = бідність = біднівство. Дома він кинув таке бідняство, а застав — уже ї всьо. Гн. II. 174.
Душени́на, -ни, ж. Душеное мясо. Душенини доволі і їсти ніколи. Чуб. V. 1081.
Єлове́ґа, -ґи, ж. Двухлѣтняя овца, не имѣющая ягнятъ. Вх. Зн. 7.
Залячи́, -жу, -жеш, гл. = залягти.
Зі́па, -пи, ж. Крикунья.
Плодючий, -а, -е. Плодовитый.
Позавертатися, -таємося, -єтеся, гл. Воротиться (о многих). Доїхали до річки, аж уже й місток вода знесла, ніяк переїхати, так ми й позаверталися додому. Харьк. г.
Пообшивати, -ваю, -єш, гл. Обшить (во множествѣ). Стор. МПр. 169.
Посвоїтися, свою́ся, -ї́шся, гл. Породниться. Ой кумцю, кумцю, посвоїмося, та й горілочки та й нап'ємося. Чуб. V. 412.
Староста, -ти, м. 1) Начальникъ прежняго староства, на которыя прежде были раздѣлены воеводства. К. ЧР. 10. 2) Начальникъ уѣзда въ Галиціи. 3) Староста сельскій. О. 1861. VIII. 91. 4) Сватъ. Мет. 41. МУЕ. III. 92, 93. Ум. старо́стонько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕДОСТАЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.