Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

домівка

Домі́вка, -ки, ж. 1) Домъ — не въ смыслѣ зданія, а въ смыслѣ вообще жилья. Бідна вдова, старая жона у своїй домівці з діточками маленькими гомоніла. Мет. 345. Чуже дитя клене-проклинає... за хліб, за сіль нарікає, з домівки зганяє. Чуб. V. 849. 2) Мѣсто жительства. Де твоя домівка? — У Красному. Наступив 1650 рік; посунули пани з Польщі до домівок, почали свої добра осягати, почали людей на роботу кликати. К. Хмельн. Ум. домі́вонька, домі́вочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМІВКА"
Вареха, -хи, ж. Разливная ложка. Желех. Ум. варешка. Желех.
Відперти 2, відіпру, -преш, гл. Оттащить. Відпер у млин мішок жита.
Де́рти́ця, -ці, ж. 1) = Драни́ця. 2) = Те́ртиця.
Дрібни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Раздробляться, измельчаться. Сахаръ дрібниться на маленькі грудочки. Кролев. у.
Кіявкати, -каю, -єш и кіявчати, -чу, -чиш, гл. Кричать (о галкахъ). Кивки кіявкают або кімнат. Вх. Уг. 244.
Льо́ха, -хи, ж. Свинья. Десятеро поросят одну льоху ссуть. Чуб. І. 315. Одну льоху маємо, та й ту вовки витягнуть з двору. Левиц. Пов. 183. Ум. льошка. Шух. І. 212.
Прихопити Cм. прихоплювати.
Розгін, -го́ну, м. 1) Разогнаніе, разгонъ. Вони повтікали в Чорноморію, як розгін був. Канев. у. Ідіть, діти, додому, не буде вам розгону. Чуб. 2) Разбѣгъ, размахъ. Зо всього розгону загнав колісникові кулака в бік. Мир. Пов. II. 60. Зо всього розгону рів перескочив. Дождавсь і зо всього розгона вліпив такого макогона, що пан Талес шкереберть став. Котл. Ен. Ла веретені осаджене грубе деревяне колесо, що служить до розгону. Шух. 1. 258. 3) Распоръ, распорка для удерживанія двухъ предметовъ врозь. Шух. І. 150. 4) орати у розгін. Пахать отъ средины къ краямъ. Канев. у. 5) дзвонити у розгона. Звонить, раскачивая весь колоколъ.
Спричинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. спричини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Содѣйствовать, посодѣйствовать.
Шклянка, -ки, ж. = склянка. Не шклянка, не розіб'юся. Ном. № 3914. Треба налити шклянку води і поставити її на вікні. Грин. II. 316. Випив шклянку вина. Чуб. II. 185.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОМІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.