Видовжувати, -жую, -єш, сов. в. видовжити, -жу, -жиш, гл. Удлинять, удлинить.
Ли́ко, -ка, м. 1) Лыко. З однієї липи двічи лика не деруть. Кричить, мов з його чорт лика дере. не мішайтесь між чужі лика. Не мѣшайтесь не въ свое дѣло. 2) Веревки (изъ лыкъ?), которыми татары въ прежнее время связывали захваченныхъ ими во время набѣга людей. Поэтому: бути в татарськихъ ликахъ — попасть въ неволю къ татарамъ. в'язати в лина. Брать въ неволю. Попереду біжить чавуш великий і грамоту султанову читає: в'язати в лика всіх, або стинати. Ум. личко. Виміняв ремінець на личко.
Мізкува́ння, -ня, с. Размышленіе.
Осінній, -я, -є. Осенній. Прийде ніч осінняя, ні з ким говорити.
Підтичка, -ки, ж.
1) = підтічка.
2) Шерстяной кушакъ краснаго цвѣта съ кистями на концахъ, нашивается на запаску сверхъ сборокъ послѣдней и обвязывается вокругъ таліи.
Пластовнистий, -а, -е. Падающій хлопьями.
Пришиб, -бу, м.
1) Пристанище, уютное, защищенное мѣсто. Підеш на заробітки та й горенько: нема тобі ніде пришибу.
2) Мѣсто на берегу, гдѣ можно пристать лодкѣ. Берег високий, — не знайду пришибу для човна.
Стуманіти, -нію, -єш, гл. = стуманитися.
2) Одурѣть, оторопѣть.
Тамування, -ня, с. Остановка, задержаніе, препятствіе теченію.
Халайстра, -ри, ж. = халастра.
