Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доручати

Доруча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 427.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРУЧАТИ"
Ведмеденя, -няти, с. Медвѣженокъ. Рудч. Ск. II. 91. Ум. ведмеденятко. Чуб. II. 155.
Жениши́ще, -ща, м. Ув. отъ жених.
Кодкати, -каю, -єш, гл. Кудахтать. Вх. Зн. 26.
Котіль, -ля, м. Наружная плетеная воронка верши. Шух. І. 226.
Підперіз, -за, м. Поясъ, то, чѣмъ опоясываются. Підперізи розв'язує потужним. К. Іов. 27.
Скліти, -лію, -єш, гл. = скніти. Хто сіє, той віє, хто не сіє, той скліє. Ном. № 7165.
Стряски, -со́к, ж. мн. Соломенная труха. Вх. Зн. 67.
Тараракання, -ня, с. Издаваніе звука тарара; повтореніе одного и того же; переливаніе изъ пустого въ порожнее. Шейк.
Трейтяк, -ка, м. = третяк.
Червеніти, -ні́ю, -єш, гл. Краснѣть. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОРУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.