Зрахувати, -ху́ю, -єш, гл. 1) Сосчитать. Наїхали купці з Варшави, того коника сторгували, ще за його гроші врахували. 2) Разсчитать, сообразить. Зміркували, зрахували, що з козака буде. Твоє враховане премудре слово.
Креплики, -ків, м. мн. Пирожки съ капустой, сливами или рыбой.
Патериця, -ці, ж. Посохъ. Чернець мій встав, надів клобук, взяв патерицю. Козацький бунчук переважить бурмистерську патерицю.
Письмак, -ка, м.
1) Грамотей. Аж тут обізветься письмак до громади.
2) Плохой писатель. Засіли письмаки собором у сто душ.
Полягтися, -жуся, -жешся, гл. = полягти. Кінь біжить — земля движить, трава поляглася, любив же я дівчиноньку, та вже віддалася.
Поперезуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обуться наново, перемѣнить обувь (о многихъ).
Примкнути, -ну, -неш, гл. Притворить.
Селедець, -дця, м. = оселедець.
Хліб, -ба, м.
1) Хлѣбъ: въ полѣ на корню или печеный хлѣбъ. Нам Бога не вчить, як хліб родить. Хто дав зуби, дасть і хліб до губи. Хліба напечено, борщик зварений.
2) Вообще заработокъ, средства къ существованію. Чи я пан, чи що, що ще захотів легкого хліба. От і поженилисе да й думают, у який хліб кинутись: у столярі пуийти, — хліб треба купувать. — Пуийдемо у хлібороби, каже. Въ значеніи: недвижимыя владѣнія, жалуемыя на содержаніе кому либо, употребл. во мн. ч.: хліби. Вважаючи на жизнь благочестиву печерських іноків, ми простирали з престолу нашу руку милостиву і їм хліби духовні надавали.
3) хліб-сіль. Хлѣбосольство, радушіе, Я по вашій хліба-соли прийшла до вас дітей доглядати, бо здавна знаю вас, а до кого инчого, то б зроду-віку не прийшла.
4) — старий. Раст. Sclerotiu clavus. Ум. хлі́бець, хлібчик, хлібчичок.
Хряп! меж. Бацъ, трахъ, шлепъ. Хряп дідуся по щоці.
