Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дорожник

Доро́жник, -ка, м. Раст. Plantago lanceolata. ЗЮЗО. І. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 427.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРОЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРОЖНИК"
Бухинка, -ки, ж. = буханець. О. 1861. XI. Кух. 36. Понесли.... гарячую м'яку бухинку. Котл. Ен. II. 9. Ум. бухиночка.
Доке́пкатися, -каюся, -єшся, докепкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Дошутиться, доиздѣваться до того, что..
Ковалювати, -люю, -єш, гл. Заниматься кузнечнымъ мастерствомъ. (Цигани) ковалюють та кіньми мінжують. Стор. МПр. 170.
Коржик, -ка, м. Ум. отъ корж.
Модря, -рі, ж. = заполоч. Угор.
Набербе́рити, -рю, -риш, гл. Намѣшать, наболтать чего.
На́звище I, -ща, с. Названіе.
Напундю́читися, -чуся, -чишся, гл. = набундючитися 2.
Нісенітниця, -ці, ж. Чепуха, вздоръ. Вигадує нісенітниці.
Обпити, -ся. Cм. обпивати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОРОЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.