Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дородний

Доро́дний, -а, -е. = дорідний 2. Макс. (1849), 84.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРОДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРОДНИЙ"
Кофа, -фи, ж. Кружка для воды. Федьк.
Крадюка, -ки, м. = крадій. Мир. у. Слов. Д. Эварн.
Нехаяти, -хаю, -єш, гл. 1) Не радѣть о чемъ. 2) Пренебрегать чѣмъ. Мир. ХРВ. 260.
Одноголосність, -ности, ж. Единогласность. Желех.
Покоїтися, -ко́юся, -їшся, гл. Покоиться.
Понамазувати, -зую, -єш, гл. Намазать (во множествѣ). Тими ягодами понамазуй очки (у вуллях). Чуб. І. Понамазував підошви смолою. Чуб. II. 604.
Попривертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и привернути, но во множествѣ.
Сікнути Cм. сікти.
Таркотати, -кочу́, -чеш, гл. = сокотати 1. Курка не торкоче. Грин. III. 511.
Шарлай, -лая, м. Раст. Centaurea margaritacea. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОРОДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.