Витуплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. витупитися, -плюся, -пишся, гл. Тупиться, иступиться. Витупиться міч.
Воркін, -куна, м. = воркотун. У запічку да й воркін ворчишь.
Горба́тий, -а, -е. 1) Горбатый. Горбатого хиба могила виправить. Притули́в горба́того до стіни́. Сказалъ что-либо несообразное, сдѣлалъ неудачное сравненіе. 2) — та труна́. Гробъ съ выпуклой крышкой. Ум. Горбате́нький.
Дога́їти, -гаю, -єш, гл. = Догаяти. Сами себе до ночі догаїте.
Зача́вити, -влю, -виш, гл. Задавить, раздавить. — курча. Зарѣзать цыпленка.
Наві́са, -си, ж. Свѣсившійся съ деревьевъ и пр. снѣгъ. Cм. наві́сочка.
Невжиточно нар. Нельзя ужиться. Покійниця боялась жить у тім дворі, боялась брата чоловікового, все було каже: «мені невжиточно там жить», бо він нападавсь усе на неї й на її чоловіка. А далі, бач, її й убито.
Отруйливий, -а, -е. Ядовитый, отравляющій. На райськім дереві отруйлива гнилиця.
Станиця, -ці, ж. = стайниця. Веде коня у станицю.
Тот, тота, тоте, тото́, мѣст. Тотъ, та, то. А тоті воли я купив у пана. Крутиться тота фицька. Ні за сесе, ні за тото. Вона тото почула.
