Відволати, -лаю, -єш, гл. Первоначально значило: отозвать, теперь употребляется въ выраж. біду відволати. — Избавиться отъ бѣды. Мені тебе хоч жалко, мила, біди не можно одволать. відволати или відволати від смерти. Спасти отъ смерти, отходить. Бабусю Настю поховали і ледве, ледве одволала Трохима діда. Він мене од смерти одволав.
Гри́мну́ти, -ну, -неш, гл. = Грімнути.
За́мкнений, -а, -е. 1) Запертый. 2) Заключенный (въ тюрьму).
Косарка, -ки, ж.
1) Сѣнокосильная машина.
2) мн. = косарик 2.
Переполовинити, -ню, -ниш, гл. см. переполовинювати.
Підмазувати, -зую, -єш, сов. в. підмазати, -жу, -жеш, гл.
1) Подмазывать, подмазать. Треба підмазати, жеб не рипів.
2) Давать, дать взятку. Дарма праця: я не підмазував — нічого в суді не зроблять.
Позгортатися, -таємося, -єтеся, гл. Свернуться (во множествѣ).
Понурий, -а, -е. 1) Смотрящій внизъ. Понура свиня глибоко корінь копає.
2) Угрюмый, мрачный. Думи мої молодії, понурії діти. Понурі думки.
Уліво нар. Влѣво. уліво́руч, нар. = уліво.
Цицак, -ка, м. Раст. Pedicularis comosa L.