Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безлюддя

Безлюддя, -дя, с. Безлюдіе, отсутствіе людей. Ном. № 9798. На безлюдді й Хома чоловік. Посл. Покинь її хоть на старість, хоть на чужім полі на безлюдді. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЛЮДДЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЛЮДДЯ"
Бабчин, -на, -не. Принадлежащій бабці, относящійся къ ней. Желех.
Байцарка, -ки, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. начиння 3. Конст. у.
Гатала нар. Вскачь, галопомъ. Жид їздить або тюпки, або гатала. Подольск. г.
Півпанство, -ва, с. Полуцарство. Дам тому півцарства, півпанства. Рудч. Ск. II. 29. Нема Христа у крулевстві і в півпанстві жадному. Чуб. III. 378.
Погребовий, -а, -е. 1) Похоронный. 2) Бывшій на погребеніи, похоронахъ. По погребі запросив... усіх погребових на гостину, щоби за грішну душу випили та дещо перекусили. ЕЗ. V. 170.
Позакипати, -паємо, -єте, гл. Закипѣть (о многомъ). Уже всі чавуни позакипали. Харьк.
Пустельниця, -ці, ж. Пустынница. О. 1862. VIII. 14.
Скахва, -ви, ж. У овчинниковъ: инструментъ для очистки кожъ: широкій ножъ, вставленный вдоль въ край деревянной дощечки. Вас. 153, 157. Cм. шкафа.
Упокій, -кою, м. 1) Успокоеніе, покой. За дурною головою, нема ногам упокою. Ном. № 6682. з упоко́єм. Спокойно, въ покоѣ, въ спокойствіи. Хліб-сіль з упокоєм вічний час уживати. АД. II. 11. 2) Упокой. За упокой душі її псалтирь прочитає. Шевч. 595.
Уседіти, -джу, -диш, гл. = усидіти. От кабан не уседів, повернувсь. Рудч. Ск. І. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЛЮДДЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.