Дия́кон, -на, м. и пр. = Дякон и пр. Оглядівсь — стоїть диякон, книгу розщипає і по книзі слово Боже голосно читає.
Доня́ти Cм. донімати.
Заторохкоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Загрохотать, застучать.
Люб, -ба, м. Милый. Од Бога — люб, од попа шлюб, од короля весілля. На що люба любувала?
Погінь, -го́ні, ж. = погонь. А я у погінь за ним, та й догнав. Не дрімай, козаче, не дрімай зо мною, сам же ти знаєш, погінь за тобою. Ум. погонечка.
Погуба, -би, ж. Погибель. Відратуйте, отче, душу від погуби.
Поснядіти, -дію, -єш, гл. О творогѣ: испортиться. Сир поснядіє, як його не посолиш.
Совиня, -няти, с. Птенецъ совы. Ум. совинятко.
Талапати, -паю, -єш, гл.
1) Издавать звукъ, какой происходитъ отъ паденія чего-нибудь въ жидкость; плескать чѣмъ нибудь жидкимъ.
2) Мутить воду, плескаясь въ ней. Не талапай воду.
3) Марать, пачкать грязью или вообще чѣмъ нибудь жидкимъ.
Упоганитися, -нюся, -нишся, гл. Обгадиться.
