Воленька, -ки, ж. Ум. отъ воля.
Допомина́тися, -на́юся, -єшся, гл. Добиваться, домогаться. Хто припоминав, той допоминає.
Замили́тися 2, -лю́ся, -лишся, гл. = помилитися.
Муркотій, -тія́, м. Ворчунъ.
Постеління, -ня, с. Тюфякъ, перина.
Прищурити, -ся. Cм. прищурювати, -ся.
Роспалювати, -люю, -єш, сов. в. роспали́ти, -лю, -лиш, гл.
1) Разжигать, разжечь. Роспалити люльку. Своє серце распаливши.... Мене розбой распалив: хоть би батька, то б убив.
2) Растопить (печь), развести (огонь). Вона в печі роспалила. Наймит роспалив багаття.
Сіро́ма, -ми, м. 1) Бѣднякъ, горемыка. Чи ж на горе, на біду сірома вродився. 2) соб. Бѣдняки, горемыки.
Тим мѣст. 1) Твор. пад. отъ той и те. тим часом. Между тѣмъ, тѣмъ временемъ. 2) Сз. Потому, оттого. То тим вони спочивали, що на рани постреляні да порубані дуже знемагали.
Шпитальний, -а, -е. Богадѣльный. — дід, баба. Старикъ, старуха, находящійся въ богадѣльнѣ.
