Відмінний, -а, -е. Отличный, отличающійся отъ. Почнеш ік Волині зближатися, зараз постережеш, що пішла перед тобою одмінна од нашої сторона.
Грама́тка, -ки, ж. 1) Азбука, букварь. Аз-буки, бери граматку в руки. 2) Поминальная книжечка. Наняли тут по йому панахиду і у граматку свою записали.
Дзе́нькати, -каю, -єш, одн. в. дзе́нькнути, -ну, -неш, гл. Звонить, звенѣть, преимущественно прерывисто, звякать. Ото ж, мабуть, тоді ключик упав, як я казала, що щось дзенькнуло.
Засо́хнути и засо́хти. Cм. засихати.
Змовка, -ки, ж. = змова. У нас була змовка наперід, то й пішли вдвох красти.
Первак м.
1) — ка. Первенецъ. Казав Микита-первак — не буде так.
2) — ка. Первый рой вилетівшій изъ улья во время роенія.
3) — ку. О наливкѣ, квасѣ перваго настоя. Дулівочка-первак така смашна була. Первак грушевий квас.
4) — ку. Деготь перваго выдѣленія. Нехай піде на діхтярню — у бору дьоготь робили — та нехай Грицько дасть дьохтю первачку, — самого чистого. Ум. первачок.
Пристойний, -а, -е. 1) Приличный, пристойный. Нема, кажу, пари мені пристойної.
2) Пригожій, красивый. Парубок молодий, здоровий, пристойний, хоч до шлюбу ставляй.
Репати, -паю, -єш, гл. Трескаться, лопаться. Таке то гречане: ти його в піч, а воно й репається. Щоб дійки не репались (у корови).
Словутиця, -ці, м. = славута. О, мій Словутицю преславний.
Тьох! меж.
1) Выраж, біеніе сердца.
2) Выраж. трель соловья. Соловейко як тьох, дак тьох.
