Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дригавиця

Дригави́ця, -ці, ж. и пр. = дрігавиця и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИГАВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИГАВИЦЯ"
Величенний, -а, -е. Огромный, большущій. Желех.
Ґазді́вський, -а, -е. Хозяйскій.
Доткли́вість, -вости, ж. Колкость.
Жегна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Прощаться.
Мере́жчатий, -а, -е. = мережаний. О. 1862. VIII. 16.
Обхарчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Привыкнуть къ харчамъ. Обхарчувались салдати у нас: десять год простояли. Конст. у.
Підгороддя, -дя, с. = підгородня.
Помазкатися, -каюся, -єшся, гл. = з ким. Войти съ кѣмъ въ дружбу, заладить съ кѣмъ. Помазкався з старшиною, та й робе, що хоче. Волч. у.
Правування, -ня, с. 1) Тяжба. 2) Управленіе.
Продавати, -даю́, -є́ш, сов. в. продати, -дам, -даси, гл. Продавать, продать. Продай, моя мати, коня вороного. Чуб. V. 365.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРИГАВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.