Відбивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбити, -діб'ю, -б'єш, гл. 1) Отбивать, отбить. Відбив носок од кухля. Став двері одбивати. 2) Отбивать, отбить, отталкивать, оттолкнуть; отражать, отразить. Одбиває од берега щука риба ряску. Козак нагайкою стріли відбиває. 3) Отражать, отразить (свѣтъ, звукъ). Поверхи дзеркала і води відбивають од себе соняшний світ. 4) Отбивать, отбить у кого-либо что или кого-либо. Він дівчину відіб'є.
Заспа́тися, -сплю́ся, -пи́шся, гл. Обрюзгнуть отъ сна, имѣть сонный видъ.
Мараст, -ту, м. = мерест 1.
Нагружа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. нагрузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Намащивать, намостить щебнемъ.
Переїди, -дів, м. мн. Остатки сѣна и соломы изъ подъ яслей. Cм. 3'іди. Объѣдки. Дзьобали виноград... і, об'ївши ґрону, або складали переїди на вікно, або кидали через голову. Ум. переїдки.
Підбірати, -ра́ю, -єш, сов. в. підібрати, підберу, -ре́ш, гл. Подбирать, подобрать. Вона одною рукою миттю зірвала з пліч хустку, а другою підібрала довгу і чорну, як гайворон, косу.
У, в, пред. У, въ. По свойству украинскихъ звуковъ у и в, взаимно переходящихъ при извѣстныхъ условіяхъ другъ въ друга, обозначаемые ими предлоги у и в слились въ одинъ общій предлогъ съ разными значеніями, но произносимый безразлично, смотря по своему положенію, то какъ у, то какъ в то, наконецъ, какъ средній между ними полугласный звукъ; при чемъ у чаще всего является въ положеніи между согласными, а также послѣ гласной, если слѣдующее слово начинается нѣсколькими согласными, и передъ гласной, если предыдущее слово кончается нѣсколькими согласными, а в оказывается большею частью въ положеніи между гласными, а также между гласной и одной согласной или между одной согласной и гласной, напр.: Як у руках рушниця у стрільця, то горе качкам. Тремтить лист у осики. Упала в озеро. Добре, як рибі в воді. Пташок в очеретах багато. Иногда послѣ согласной передъ гласной: ув: Роби до поту, а їж ув охвату. Ув умілого і долото рибу ловить. Послѣ согласной передъ нѣсколькими согласными иногда уві, а послѣ гласной передъ нѣсколькими согласными ві: Всі оці книжечки продаються ві Львові у книгарні брацтва ставропігійського. (На страницѣ обложки книжечекъ «Сільської Бібліотеки» 1862). Правила эти не выдерживаются въ стихахъ и, благодаря неправильностямъ правописанія, очень часто нарушаются въ письмѣ. Употреб. съ родительн. падежемъ. а) На вопросъ: гдѣ? Хліб та сіль! Їмо, та свій, а ти у порога постій. б) На вопросъ: у кого, у чего? У сусіда хата біла, у сусіда жінка мила. Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах. Андрійко був у мене повновидий, ясноокий. Иногда: для. А Наливай, — се не людина в мене, се дух війни, наслідник бога Морса. Иногда также съ оттѣнкомъ значенія на вопросъ: отъ кого? Ти в мене не втечеш! 1) Съ винительнымъ падежемъ: а) На вопросъ: куда? Веди ж гостей у світлицю. Уваливсь у хату. Піду в базарь, попросю, щоб хто наняв мене. Иногда въ знач.: о, объ: Кидай горшками в землю. в книгу читати. Читать въ книгѣ, изъ книги. Ой ходить піп по церковці та в книжку читає. б) На вопросъ: въ какое положеніе, состояніе, въ какой составъ идти. Крутнем підперезався да в бояре вбрався. Піти в опришки. Взяли в салдати. в) На вопросъ: въ какое настроеніе, движеніе, дѣйствіе и. т. д.; переводится обыкновенно безъ предлога сотвѣтствующимъ глаголомъ или глаголомъ съ дательнымъ или творительн. падежемъ. Порося у квік, а баба у крик. А дитина в плач. Не вдавайсь у тугу. Не вкидайся так у прядіння, — доглядай усього хазяйства. Козаки не дуже вдавались у любощі. г) На вопросъ: какимъ орудіемъ или средствомъ? Вили у дзвони! Гуляти в карти. д) На вопросъ: какимъ образомъ, способомъ, путемъ? и. т. д. У силу додому дійшли. у го́лос читати. Громко читать. ув очевидьки бреше. Въ глаза вретъ. У брід річку перейшов. е) На вопросъ: въ кого, на подобіе кого? Хлопець у батька вдався. Пшениця така гарна: колос у колос. Наказував дідусь, щоб на завтра ви всі були лице в лице, одежа в одежу, черевики в черевики. ж) На вопросъ: когда? У середу родилася, — тепер мені горе. У неділю вранці-рано сине море грало. Вийди, вийди, козаченьку, у вечір пізненько. 2) Съ мѣстнымъ падежемъ на вопросъ: гдѣ? въ чемъ? на чемъ? а) У хаті в її — як у віночку. Новенькі вікна в базарі покупили. Зоставсь ув убозтві. Верба стояла в березі. б) На вопросъ: въ какомъ числѣ, видѣ, состояніи и. т. д? Не у мнозі зять где, не багато бояр везе. Ходім, кажу Катрі, ходім до Марусі.... ми собі з нею у трійці порадимось. Пішла я за ним у тропі. У добрім здоровлю. А ми з чоловіком у правді жили. У злагоді жили. в) На вопросъ: когда? У вечері, у ранці, у ночі — выраженія, превратившіяся въ нарѣчія. Cм. увечері, уранці, уночі. 3) На вопросъ: какъ скоро? черезъ сколько времени? Урік стара пані вмерла. І хутко її посватав? У півроку. У год так, чи в два ішли москалі через наше село.
Увіристий, -а, -е. Надоѣдливый, назойливый. Такий увіристий жид: скажи та й скажи панам. Я кажу: йди собі, бо я знаю, що не треба, а він одно: скажи! Насилу виправила з хати.
Устромлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. устромитися, -млюся, -мишся, гл. Воткнуться, вонзиться. Стріла так і встромилась у печеню.
Шовковина, -ни, ж. Шелковая нитка. Бродінь їй ув уха червону шовковину.
