Вигойкувати, -кую, -єш, гл. Весело выкрикивать. А невіста (п'яна) іде з міста та вигойкуючи.
Забува́ння, -ня, с. Забываніе, забвеніе.
Можновла́дник, -ка, м. Вельможа, аристократъ.
Му́до, -да, с. Ядро (у мужчины, самца).
Напили́ти Cм. напилювати.
Обхітний, -а, -е. Охотный, склонный къ чему. — до роботи. Прилежный, трудолюбивый.
Погукати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Покричать. Ой піду я, гукаючи, горобчика шукаючи, буду в жалю погукати, горобчика проклинати.
2) Громко позвать.
Товконути, -ну, -неш, гл. Сильно толкнуть.
Толк, -ку, м. = товк. На лихо Бог дасть толк.
Тутка, тутки, туткива, нар. Ум. отъ тут.
