Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дріботати

Дрібота́ти, -бочу́, -чеш и дріботі́ти, -бочу́, -тиш́, гл. 1) Говорить очень скоро. Оце було й дивиться він на тебе і дріботить тобі, а дума певно о чімсь другім. Сим. 199. Мовчки слуха, що дріботить йому вона. Греб. 357. 2) Мелко ступать, частить ногами. Цей кінь щось не дурно ногами дрібоче. Як було вдарять музики в струни, Марина не встоїть і не втерпить! Вже й б'є тропака і дріботить. Левиц. І. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІБОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІБОТАТИ"
Канарочка, -ки, ж. Ум. отъ канарка.
Коростяний, -а, -е. = коростявий. Обізвався коростяний до шолудивого. Посл.
Нечулість, -лости, ж. Безчувственность, нечувствительность.
Перемахнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Быстро перейти, перебѣжать, переправиться. Духом перемахнув через річку. 2) Быстро сдѣлать что-либо.
Погадка, -ки, ж. = погаданка. Ум. погадочка. Як я собі погадаю свої погадочки. Грин. III. 255.
Поприти, -рю, -риш, гл. = перчити. Вх. Уг. 261.
Скобель, -бля, м. Пробой.
Тілікати, -каю, -єш, гл. Тиликать, плохо играть на скрипкѣ. Шейк.
Хлопіт, -поту, м. и пр. = клопіт и пр. Голові хлопіт, а біді весілля. Ном. № 2215.
Цить, цитьте, меж. Цыцъ! молчать, молчите! Цить, не плач, дасть мати калач. Ном. Цитьте, жиди, нехай рабин бреше. Ном. № 6909. «Та цитьте, чортові сороки!» — Юпітер грізно закричав. Котл. Ен. ТІ. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІБОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.