Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрібно

Дрі́бно нар. Мелко; густо, часто. Понабивано каміння дрібно-дрібно, неначе горохом вислано. Стор. І. 146. Багатий дрібно крає. Ном. № 1451. Бий та й дрібно, щоб знали, чий син. Ном. № 9297 на стр. 289. Як музика дрібно грає, — я слухати люблю. Гол. VI. 447. 2) Подробно. Потім все дрібно росказала, кого до пекла провожала. Котл. Ен. ІІІ. 37. Ум. дрібне́нько, дрібне́сенько. Дрібно, дрібнесенько русу косу заплела. МВ. І. 134. дрібне́нько ходи́ти. Ходить мелкими шажками. Може ту, мамо, сватать, що дрібненько ходить? Мет. 238.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 443.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІБНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІБНО"
Брунелька, -ки, ж. Brunella vulgaris Benth. ЗЮЗО. І. 115.
Веризуб, -ба, м. Рыба: веризубъ, Lenciscus Friesii. Браун. 28.
Викушувати, -шую, -єш, сов. в. викусити, -шу, -сиш, гл. Выкусывать, выкусить. Бодай тобі здох той півень, — викусив око. Рудч. Ск. І. 38.
Кіптюга, -ги, ж. = кіптяга.
Ли́марський, -а, -е. Шорническій. Нін і ремінця лимарського не варт. Посл.
Навгли́бшки нар. = завглибшки.
Небіжечка, -ки, ж. Ум. отъ небіжка.  
Унадний, -а, -е. = унадливий.
Хвилятися, -ляюся, -єшся, гл. Качаться. Ровен. у.  
Хвортувина, -ни, ж. = хвортуна. А потеряв я хвортувину через молоду дівчину. Чуб. V. 938.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІБНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.