Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрочливий

Дрочли́вий, -а, -е. Легко раздражаемый укусами оводовъ и мечущійся подъ вліяніемъ ихъ (о скотѣ). Cм. дрочитися. Як корова отелиться, то принісши теля у хату, зараз затуляють одежою, або чим другим, пічку, щоб не дрочливе було після. Чуб. І. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 447.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОЧЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОЧЛИВИЙ"
Відсповідати, -даю, -єш, гл. Окончить исповѣдывать.
Гишечки, -чок, м. мн. ум. отъ гишки.
Голостьоб, -бу, м. Возвышенное мѣсто безъ растительности.
Дьо́рка, -ки, ж. Въ выраженіи: дьо́рки да́ти = дьо́ру да́ти. Їх звелів ще кріпше держати, щоб не дали бува дьорки. Мир. ХРВ. 248.
Капелян, -на, м. Капелланъ.
Крига, -ги, ж. Ледъ; пловучій ледъ. Тричі крию замерзала, тричі роставала. Шевч. 111. Холодний, як крига. Ном. крига скресла, крига йде. Ледъ тронулся. Скоро отсе крига скресла... Катря уже й веснянки заспівала. МВ. ІІ. 77. Ум. кри́женька, кри́жка. Іще по гороньках сніженьки лежали, ой ще по долинах криженьки стояли. Чуб. III. 110.
Мере́на, -ни, ж. Рыба: многоусачка рѣчная (Угор.), чебакъ, Cyprinus barbus.
Обніжжя, -жя, с. 1) Часть стола подъ крышкой, въ которой находятся выдвижные ящики. Вх. Зн. 42. 2) Цвѣточная пыль у пчелы на ногахъ, Липов. у.
Перепитати Cм. перепитувати.
Штурх! меж. отъ штурхати. Штурх Панька в око, а Панько і так сліпий. Ном. № 6392.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРОЧЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.