Буркітник, -ка, м. Воркующій (эпитетъ голубя). А на зорі б усіх збудили голубки, озвавшись до самиць, буркітники раненькі.
За́ткалка, -ки, ж. Пробка.
Зогнилий, -а, -е. Сгнившій, гнилой. Зогнилої (картоплі) нема й однії.
Кислий, -а, -е. Кислый. Кисле в рот тисне. Борщ кислий, оскомистий, чорт зна колишній. кисле молоко́. Простокваша. Дак мати все було любить молоко парене, а ми все кисле. Ум. кисле́нький.
Латати, -та́ю, -єш, гл.
1) Чинить, ставить заплаты, починять. Так розбагатіла: пот деру та спину латаю. Церкву обдирає, а коршму латає.
2) Прибивать лати на кровлю.
8) Бить. Ой, жінко, як начну Сергієм латати, то вся шкура на тобі буде тріщати!
Озиркнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = озирнутися.
Ознаймити, -млю, -миш, гл. Объявить, извѣстить. Звізда ясна возсіяла в дорозі, всім ознаймила о Бозі.
Підмазування, -ня, с. Подмазываніе.
Понахаркувати, -кую, -єш, гл. Нахархать, наплевать (во множествѣ). Ото понахаркували, — візьми хоч піском позасипай.
Шшке-не́! меж. Крикъ гуцульскаго пастуха: приказъ рогатому скоту возвращаться назадъ.
