Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дяконівнин

Дяконі́внин, -на, -не. Принадлежащій дочери діакона.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКОНІВНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКОНІВНИН"
Будячище, -ща, м. Ув. отъ будяк.
Гарманити, -ню, -ниш, гл. Молотить лошадьми или волами, запряженными въ катокъ или въ повозку съ тяжестью. У нас горох не молочений, чачавиця не гарманена. Мил. 157.
Готу́ля, -лі, ж. Молодая коза. Угор.
Є́щірка, -ки, ж. = ящірка. Шух. I. 22.
Зубровий, -а, -е. Зубровый. Друга трубонька та мідяная, третя трубонька та зубровая. Гол. II. 61.
Опуклий, -а, -е. Выпуклый, шарообразный.
Перегонити, -ню, -ниш, гл. переганяти.
Попер, -пру, м. Перець. Вх. Лем. 453.
Табашний, -а, -е. Табачный.
Уґрундзьовувати, -вую, -єш, сов. в. уґрундзювати, -дзюю, -єш, гл. Укрѣпить, увязать. Уґрундзюємо добре, що не сприсне.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯКОНІВНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.