Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дякувати

Дя́кувати, -вую, -єш, гл. Благодарить. Дякує красно. АД. І. 16. Дякую тобі, мати, да що ти породила, тілько не дякую, що не оженила. Чуб. Чого сидиш, Марусенько, чом не дякуєш батеньку? Мет. 225. Ой не дякуй мені, брате. К. Досв. 84. дя́кувати господо́ві. Благодаря Бога.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКУВАТИ"
Гинчий, гинший, -а, -е = Инший. Оступися, негодяю, в тебе гинша є. Грин. II. 344.
Заро́сся, -ся, с. Мѣстность за p. Росью. Желех.
Знайдух, -ха, м. = знайда. Желех.
Молоду́ха, -хи, ж. = молода. Ой дайте нам стільця, дайте нам ще й гребінця, дайте ще й кожуха, щоб сіла молодуха. Грин. III. 508.
Насліддя, -дя, с. Наслѣдіе. Таке лукавому насліддя. К. Іов. 45.
Насмішка, -ки, ж. = смішки. Уже минаються дівоцькі насмішки. Чуб.
Перелинути, -ну, -неш, гл. Перелетѣть. Через темний ліс ясним соколом перелини. Чуб. V. 469.
Поставати, -таю́, -єш, сов. в. постати, -стану, -неш, гл. 1) Дѣлаться, сдѣлаться, стать (о многихъ). Ходім, сестро, лугами та постанем квітками. Чуб. V. 919. Тепер люде постали дрібні. Г. Барв. 427. 2) Возникать, возникнуть, появляться, появиться. Звідкіля вони (ляхи над Вислою) там постали, — історія не змогла й досі доказати. ...Тут же таки, між Вислою і Одрою постало невеличке та завзяте плем'я ляхи. К. (Правда, 1868, стр. 5). Субота ради чоловіка постала, а не чоловік ради суботи. Єв. Мр. II. 27. Великі чвари між ними щось постали. К. (О. 1861. IX. 84). 3) Только сов. в. = іі. поставати. Постали всі кругом. Чуб. II. 166. 4) Только сов. в. Остановиться. У мене воли молодії, недолугі, — ще постануть. Драг. 118.
Увічливість, -вости, ж. Вѣжливость, привѣтливость, любезность, предупредительность.
Уморити, -рю, -риш, гл. Уморить. Кого Бог сотворить, того не вморить. Ном. № 74. Лихо не вморить, так спотворить. Ном. № 2004.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.