Буслячий, -а, -е. Относящійся къ аисту.
Ворітка, -ток, мн. ум. отъ ворота.
Дрі́бно нар. Мелко; густо, часто. Понабивано каміння дрібно-дрібно, неначе горохом вислано. Багатий дрібно крає. Бий та й дрібно, щоб знали, чий син. на стр. 289. Як музика дрібно грає, — я слухати люблю. 2) Подробно. Потім все дрібно росказала, кого до пекла провожала. Ум. дрібне́нько, дрібне́сенько. Дрібно, дрібнесенько русу косу заплела. дрібне́нько ходи́ти. Ходить мелкими шажками. Може ту, мамо, сватать, що дрібненько ходить?
Оббігати, -га́ю, -єш, сов. в. оббігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Обѣгать, обѣжать. Переймає мене і оббігти не пускає. Андрійко село оббіжить, вернеться червоний, сміючись, пустуючи. 2) Стекать, стечь, сбѣжать. Вибілила хату, — дощ пішов, вона й оббігла, і вп'ять руда. 3) Обходить, обойти, избѣгать. Тебе лихі сусіде оббігали. Люде (його) оббігають.
Переволока, -ки, ж.? Ходили уроки коло переволоки.
Потенетити, -чу, -тиш, гл. При покраскѣ: покрыть легкимъ просвѣчивающимъ слоемъ краски. Потенетив сяк-так стіл хварбою. Позолота така — потенетив та й годі.
Смішок, -шка, м.
1) Ум. отъ сміх.
2) пт. Lanius minor.
Типець, -пцю, м. 1) вхопити типцю. Попасть на слѣдъ, на искомую дорогу. Як погнався за їм (злодієм), то зразу попав на слід і гнався до переправи, а далі не вхопив типцю та й через те не догнав. 2) дати типцю кому. Задать перцу, высѣчь.
Хрупати, -паю, -єш, гл.
1) = хрумати.
2) Раздроблять. Хрупає м'ясо на шматки.
Чіплятися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Цѣпляться. Біда за біду чіпляється, як у ланцюзі кільце за кільце. 2) Привязываться, приставать.
