Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дублений

Дубле́ний, -а, -е. 1) Вымоченный въ дубилі. Шух. І. 254. О кожѣ: выдѣланный. 2) Одеревенѣлый, окоченѣлый. Один тільки мови між їми не вів, нікуди й не гляне, зовсім мов дублений. Сніп. 160. Не ворог, хто уже дублений, не супостат, чий труп нікчемний на полі без душі лежить. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБЛЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБЛЕНИЙ"
Бобрунка, -ки, ж. = бобруниця. Вх. Лем. 393.
Доня́тися, дойму́ся, -мешся, гл. Дотронуться, прикоснуться. Болить палець, не можна донятись. Н. Вол. у.
Жилля́, -ля́, с. Заселенное мѣсто, мѣсто, занятое поселеніемъ. У полі дорога добра ще, а як по жиллю, то не добре. Волч. у.
Кийовий, -а, -е. Палочный. кийове карання. Наказаніе палками (у запорожцевъ). К. ЦН. 237.
Лимпаче́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ лимпачу. Херс.
Підгодовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. підгодуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Подкармливаться, подкормиться.
Причадіти, -дію, -єш, гл. Немного угорѣть. Голова болить, мабуть таки я трохи причаділа. Пирят. у.
Слабосилля, -ля, с. Слабосиліе. К. Іов. 84.
Утічка, -ки, ж. 1) = утік. 2) Шовъ, гдѣ доски сбиты загвідками. Мнж. 177. 3) у́тічка. Вставка (въ деревянный брусъ и пр.). Міусск. окр.
Шлюбити, -блю, -биш, гл. = шлюбувати. Возьми сі тую, котру вірно любиш, що перед Богом і людьми шлюбиш. Гол. І. 347.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБЛЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.