Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубленистий

Дублени́стий, -а, -е. Красножелтоватый, цвѣта дубленой кожи. Квіток дубленістий. Вх. Уг. 237.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБЛЕНИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБЛЕНИСТИЙ"
Зеленува́тий, -а, -е. = зеленкуватий. Зеленувате жито. Черк. у.
Могчи́ гл. = могти. Желех.
Непороки, -ків, мн. Худая слава? Чим вони не люде? І добрі, й заможні; усі їх на повазі мають... Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують. МВ. ІІ. 111.
Прикуп, -пу, м. Прикупленная земля. Прилуц. у.
Слинько, -ка, м. Слюнявый.
Сліпундра, -ри, сліпуха, -хи, ж. = сліпак 2. Вх. Пч. II. 16.
Струпкуватий, -а, -е. То-же, что и струпуватий 2. Струпкувате сукно — сукно не гладкое, въ узелкахъ. Н. Вол. у.
Товарчий, -чого, м. Пастухъ рогатаго скота. Черном.
Украяти, -раю, -єш, гл. 1) Отрѣзать. Дружба ножа не має, нам хліба не вкрає. О. 1862. IV. 6. Я вкраяв би свого живого серця. К. ЦН. 291. 2) Откроить, отрѣзать.
Шувар, -ру, м. Раст. Acorus colamus. Вх. Пч. І. 8. Бодай тая річка шуваром заросла, що мене молодого в чужий край занесла. Лукаш. 124. Де ж ти, бурлак, забавився, по коліна заросився? Облогами за волами, а шуваром за товаром. Гол. III. 82.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБЛЕНИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.