Безкрайний, -а, -е. = безкраій. Степ безкрайний топне в млі.
Гнояка, -ки, ж. Ув. отъ гній.
Гости́нка, -ки, ж. Ум. отъ гостина.
Зарібкува́ти, -кую, -єш, гл. Зарабатывать, имѣть заработки, ходить на заработки. Він зарібкує.
Копит, -та, м.
1) = копито. А у мого коня золота грива, золота грива, сребраний копит. Не дба про те, що їх нога роздавить, або копит звіряти польового.
2) мн. Копити. Раст. = копитень. Ум. копито́к, копи́тонько. Пінь мій сивий, золотії гриви, копитоньки золотії.
Проскурина, -ни, ж. Раст.: a) Evonimus europaeus L. б) Evonimus verrucosus Scop.
Різак, -ка, м.
1) Рѣзецъ, рѣзакъ, большой ножъ.
2) Рѣзакъ, ножъ въ разныхъ машинахъ.
3) Родъ короткой серпообразной косы для кошенія камыша на днѣпровскомъ лиманѣ.
4) = різачка.
5) Раст. a) Stratiotes Aloides L. (Од різачки) варять і пють різак (росте в болоті). б) — степовий. Falcaria Rivini Host.
6) Кирпичъ изъ навоза для топлива. Він йому дав сажень різака.
7) ? Ой грайте же мі музичейки гудаком різаком.
Старувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Проводить старость. 2) Распоряжаться въ качествѣ стараго и старшаго. Чемеричка побивалась мов несамовита, наскликала прать і мазать, шити і білити сіять борошно, вчиняти і діжу місити. Харитина ж так, як пані, тільки старувала. 3) Разсуждать, какъ старикъ. Хто тілько старує, а робить — не доробляє.
Товченик, -ка, м.
1) Тумакъ, ударъ.
2) Родъ кушанья. — пісні́ — изъ рыбы, преимущественно щуки: истолченное рыбье мясо съ мукой, солью, перцемъ, сваренное въ видѣ клецокъ. — скоро́мні — то же изъ мяса. Ум. товченичок.
Увести, -ся. Cм. уво́дити, -ся.
